Якщо в попередніх альбомах аргентинців, які ніяк не можуть наслухатися Дюран Дюрану, ще можна було знайти по одній цікавовитій пісні, то цього разу на смітник без коливань.
Los Tekis вже експериментували із роком, доволі вдало. Цього разу порох, здається, трохи відсирів, тому здовольнимося лише кумбьєю Cucumelo та енергійною Marcha de la bronca.
Купа блюзів та роканролів від хорошого аргентинського майстра цього, правду кажучи, невибагливого жанру. Але, якщо хтось полюбляє, ласкаво просимо. Адріан, до речи, брав участь у "A los cuatro vientos". Грає, звісно, на гармониці.
Чи не найголосніша світова подія - возз'єднання Берсуїту. Нагадаю, група три роки тому розсипалася на чотири проекти: Густаво Кордера, Де Буежес, Хуан Субіра та Алехандро Бальбіс. Цього разу в составі немає Кордери, який образився та сказав, що йому й в голову не прийшло відновлювати Берсуїт без хлопців. Немає й Бальбіса із його паморочними
( Read more... )
Альбом чуть интереснее их последней работы. Музыканты они хорошие, что видно на титульной песне, хотя основной материал их альбомов представляет из себя самый примитивный аргентинский народный стиль - куартето, который они одновременно и исполняют и высмеивают в духе Берсуит Вергарабат. Правда, до этой великой группы Капанге очень далеко
( Read more... )
Последний альбом культовейшей из аргентинских групп. Напомню, в каком-то там году сам, страшно сказать, журнал Роллинг Стоун назначил пенсю этой группы Матадор лучшей рок-темой всех времен. Не знаю, что там такого сверхъестественного там разглядел Роллинг Стоун, мне у них другие вещи нравятся намного больше (например, Cebolla el nadador). Но вот
( Read more... )
Очень популярная в Аргентине рок-группа. Именно в ней играл раньше на клавишных такой хороший джазовый музыкант как Чуки де Ипола. Отчетный альбом подтвердил, что рок-музыку "клопы" играть умеют качественную, но интересного материала на нем не обнаружилось, как пристально я ни вслушивался. Будем искать более ранние альбомы.